Софія Русова
МОЇ
СПОМИНИ
...Я ввійшла в склад членів Центральної Ради й працювала більше в справах освітніх. Скрізь залунало гасло: рідна мова в рідній школі! Скільки за нього бились з царизмом, а тепер наша воля його реалізувала в життю. Закипіла праця...
ПРО АВТОРКУ
Софія Русова — членкиня Центральної Ради, яка працювала в органах освіти УНР, опікуючись дошкільним і позашкільним вихованням.
Уперше її мемуари було видано за редакцією Михайла Грушевського в журналі «За сто літ» у 1928 році та перевидано з доповненнями у 1937 році у Львові.
Саме Софія Русова створила перший у Києві приватний дитячий садок, де дітей вчили українською, і все своє життя боролась за можливість українців отримувати освіту — від дошкільної до університетської — своєю рідною мовою.
Русова як педагогиня протистояла репресивній системі Російської імперії, сиділа в тюрмах, майже постійно перебувала під наглядом поліції, але не припиняла своєї роботи. Вона авторка десятків посібників з педагогіки та виховання, редакторка українських журналів, перекладачка класичної літератури.
Софія Русова виїхала з України після більшовицької окупації, але про¬довжувала вкладати всі свої сили в розвиток освіти, представляла Україну на міжнародних платформах жіночих рухів, які напочатку ХХ століття тільки набирали ваги.
«Мої спомини» — це надзвичайно цікаві мемуари, історія жінки, матері, вчительки, яка і мріяла про незалежну Україну, і діяла задля досягнення цієї мети.
...На той час випущено з тюрми Петлюру. Я зустрілася з ним на засіданні Національного Союзу. Не забути мені цього історичного засідання в маленькій кімнатці нового клюбу на розі Прорізної вул. Нас було небагато, із жінок була я одна. Проти мене сидів Петлюра у військовій уніформі, трохи змарнілий від тюремного життя, але з такими самими промінястими очима. Винниченко, яко голова, відкрив засідання болючим запитом: «Ми мусимо сьогодня вирішити, — сказав він, — чи маємо силу скинути гетьманат з його москвофільством і з чужоземними господарями, чи ми мусимо скоритись і підпорядкуватися їм». По цих словах настала тиша. Питання було поставлене руба і всі боялися сказати остаточне слово...
Софія Русова, Мої Спомини
ПРО ЩО ЦЯ КНИГА
- Родина Русових у Олешні, Чернігівщина
- Перший дитячий садок у Києві
- Коло української інтеліганції в Києві: Старицький, Лисенко, Русов
- Петербург та Прага. Видання "Кобзаря"
- Перший арешт Русової у Києві
- Переїзд в Одесу, другий арешт
- Перезд до Єлисаветграта, висилка до Катеринослава, третій арешт
- Життя у Верхнєдніпровську та Херсоні. Цар виганяє з Херсонської губернії. Переїзд до Харкова
- Робота в імператорської комісії Шахматова для визнання української мови окремою, а не діалектом російської
- Повернення до Києва. Революція в Росії, Центральна Рада
- Київ за більшовиків, Скоропадського та Петлюри
- Падіння Директорії, більшовицька окупація
..В ті часи в українстві постійно боролися ці два погляди — що краще для українського народу? Чи абсолютна темнота — значить ігнорувати московську школу, московські книжки, чи йти на компроміс — використовувати школу, яка є, книжки, писані чужою мовою, з огляду на те, що всяка наука до лісу не веде, а хоч і чужою мовою, все ж таки здіймає полуду з очей, будить свідомість взагалі, значить разом з нею і самосвідомість кожного народу, кожної нації. Вірна заповітам Драгоманова, я завжди поділяла цю останню думку і, змагаючи всі ми силами до здобуття для українського люду власної рідної школи, рідної літератури, я разом із тим завжди йшла назустріч того, що могло популяризувати науку, що відкривало доступ до неї, хоч би це робилось і російською мовою. За це мене дуже переслідували деякі українці, напр. Ольга Косач (Олена Пчілка) і Грінченко. Останній не прощав мені ніколи мого, як він казав, москвофільства і вбачав у моїх дружніх зносинах із російською інтелігенцією зраду українській справі...
Софія Русова, Мої Спомини
Софія Русова
Мої Спомини
- Збережено орфографію та пунктуацію 1937 року
- 340 сторінок
- Тверда палітурка
- Перевидання 2026 року до 170-річчя від народження авторки
- Доставка Новою Поштою в межах України
- Можлива доставка за кордон (будь ласка, зверніться до видавництва електронною поштою, що нанзачена нижче)
